- відбуток
- -тку, ч.1) У період кріпацтва – обов'язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина.2) діал. Втрата, розтрата.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відбуток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
відбутка — и, ж. Те саме, що відбуток … Український тлумачний словник
обов'язок — (те, що слід беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства / із власного сумління), відбуток, повинність, місія, принука … Словник синонімів української мови
панщина — 1) (дармова примусова праця кріпаків у поміщика), відбуток 2) див. кріпацтво … Словник синонімів української мови